УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація
У статті розкрито теоретичні аспекти управління туристичною діяльністю в Україні. Звернено увагу на регламентування, координацію, стимулювання, інформаційне забезпечення, просування національного туристичного продукту. Висвітлено моделі управління туристичною діяльністю. Зокрема, перша модель зорієнтована на розв’язування туристичних проблем через ринкові механізми. У другій моделі передбачено наявність міністерства, яке контролює туристичну діяльність; у третій – при міністерстві існує підрозділ, який займається туристичною діяльністю. Акцентовано на основних засобах регулювання туристичної діяльності, як-от: стандартизація, сертифікація та ліцензування в туристичній сфері. Сертифікація – це діяльність, що забезпечує відповідність продукції функціональному призначенню. Це сукупність дій і процедур, проведених з метою підтвердження того, що продукт чи послуга відповідає певним стандартам, це документальне засвідчення відповідності продукції чи інших об’єктів, процесів виробництва, експлуатації надання послуг положенням стандартів чи умовам договорів. Ліцензування визначається як надання певного дозволу на туристичну діяльність. Це процес видання, переоформлення та анулювання ліцензій, ведення ліцензійних справ та реєстрів, контролю за дотриманням ліцензійних умов, видання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. Стандартизація розкривається як установлення норм, правил з метою забезпечення безпеки туристичних послуг. Вказано, що метою стандартизації у сфері туризму є забезпечення якості та ефективності туристичного екскурсійного обслуговування і захист інтересів споживачів туристичних послуг.
Незважаючи на складні політичні, соціально-економічні умови, карантинні обмеження останніх років вітчизняний туризм розвивається як пріоритетна галузь господарського комплексу України.