ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Жулінська Г. М.

doi:10.37915/pa.vi62.744

Жулінська Г. М. Херсонський загальноосвітній навчально-виховний комплекс №11 Херсонської міської ради

DOI: https://doi.org/10.37915/pa.vi62.744

Ключові слова: соціально-емоційне навчання, соціально-емоційні компетентності, організаційно-педагогічні умови, заклад загальної середньої освіти, освітнє середовище, якість освіти, травмоінформована педагогіка, СЕН-компетентність педагога, доказовий моніторинг

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз сутності поняття «організаційно-педагогічні умови» у контексті впровадження соціально-емоційного навчання (СЕН) в закладах загальної середньої освіти. Узагальнено наукові підходи до трактування понять «умова», «педагогічні умови» та «організаційно-педагогічні умови» (А. Алексюк, Б. Андрієвський, С. Висоцький, В. Манько, О. Пєхота), визначено їхню роль у забезпеченні ефективності освітнього процесу та запропоновано авторське визначення організаційно-педагогічних умов СЕН. Розкрито зміст соціально-емоційного навчання як цілісного освітнього підходу на основі моделі CASEL; на підставі комплексного аналізу 213 програм СЕН обґрунтовано його значущість для підвищення якості освіти та психологічного благополуччя здобувачів освіти. Критично осмислено застосовність моделі CASEL в умовах збройного конфлікту й визначено напрямки її адаптації до українського освітнього простору. Здійснено порівняльний аналіз шести вітчизняних і міжнародних підходів до класифікації педагогічних умов, що виявив ключові прогалини наявних підходів у контексті СЕН. На основі синтезу теоретичного аналізу та актуальних міжнародних досліджень виокремлено та науково обґрунтовано чотири ключові організаційно-педагогічні умови: інституціалізація СЕН як стратегічного пріоритету закладу освіти; розвиток соціально-емоційної компетентності педагога як обов’язкова передумова реалізації СЕН; травмоінформований підхід як системна рамка в умовах збройного конфлікту; системний доказовий моніторинг СЕН-компетентностей як механізм управління якістю впровадження.

Дата надходження статті: 09.02.2026 р.
Прийнято до публікації: 03.03.2026 р.
Опубліковано: 28.05.2026 р.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Жулінська Г. М., Херсонський загальноосвітній навчально-виховний комплекс №11 Херсонської міської ради

директор

Посилання

Алексюк А. М., Аюрзанайн А. А., Підкасистий П. І. та ін. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання : навч. посіб. Київ : ІСДО, 1993. 336 с.

Андрієвський Б. М. Професійна компетентність сучасного педагога. Педагогічні науки: збірник наукових праць. Херсон : Вид-во ХДУ, 2014. Випуск 1 (65). С. 216–220.

Висоцький С. В. Структура психолого-педагогічних вимог формування навчально-творчої направленості особистості. Науковий вісник Південноукраїнського державного університету ім. К. Д. Ушинського. 1999. № 8–9. С. 90–94.

Манько В. М. Дидактичні умови формування у студентів професійно-пізнавального інтересу до спеціальних дисциплін. Соціалізація особистості : зб. наук. праць НПУ ім. М. Драгоманова. Київ : Логос, 2000. Вип. 2. С. 153–161.

Пєхота О. М. та ін. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій : навч. посіб. Київ : А.С.К., 2003. 240 с.

CASEL. Core SEL Competencies Framework. URL: https://casel.org/fundamentals-of-sel/what-is-the-casel-framework/

Durlak J. A., Weissberg R. P., Dymnicki A. B., Taylor R. D., Schellinger K. B. The impact of enhancing students' social and emotional learning: A meta-analysis of school-based interventions. Child Development. 2011. Vol. 82 (1). Pр. 405–432.

Grant N., Meyer J. L., Strambler M. J. Measuring SEL implementation fidelity in a research-practice partnership. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. DOI: 10.3389/fpsyg.2023.1052877.

Jennings P. A., Greenberg M. T. The prosocial classroom: Teacher social and emotional competence in relation to student and classroom outcomes. Review of Educational Research. 2009. Vol. 79 (1). Pр. 491–525.

Osher D., Kidron Y., Brackett M. et al. Advancing the science and practice of social and emotional learning. Review of Research in Education. 2016. Vol. 40. Pр. 644–681.

Pawlo E., Lorenzo A., Eichert B., Elias M. J. All SEL should be trauma-informed. Phi Delta Kappan. 2019. Vol. 101 (3). Pр. 37–41.

Penn State Prevention Research Center. Social and Emotional Learning: A Systemic Approach [Issue Brief]. University Park : Penn State, 2024.

RAND Corporation. Social and Emotional Learning in U.S. Schools [Research Report RRA1822-2]. Santa Monica : RAND, 2024.

Rimm-Kaufman S., Strambler M. J., Schonert-Reichl K. A. (Eds.). Social and Emotional Learning in Action: Creating Systemic Change in Schools. New York : Guilford Press, 2023. 356 p.

Walter M. C., Wynard T. S. Preparing educators to support SEL: The foundational role of trauma-informed training. Social and Emotional Learning: Research, Practice, and Policy. 2024. Vol. 5. Art. 100071. DOI: 10.1016/j.sel.2024.100071.